22. 09. 2025

Пальне з порту Констанца під питанням: Україну чекають нові ризики і можливе подорожчання

З 1 жовтня 2025 року постачання нафтопродуктів із румунського порту Констанца, який вважається одним із ключових для українського ринку, можуть опинитися під санкційним контролем. Це рішення загрожує зірвати логістику, вдарити по імпортерах та призвести до нового витка зростання цін на пальне в Україні.

Чому під прицілом саме Констанца

Розширення перевірок стосується імпортного пального, зокрема ресурсів з Туреччини, Грузії та Молдови. Тепер до цього списку можуть додати й поставки з Індії — з найбільшого у світі нафтопереробного заводу Reliance Industries у Джамнагарі та порту Сікка. Саме ці обсяги часто надходять через Констанцу.

Аналітики пояснюють: головна підозра полягає у можливому «змішуванні» індійських та турецьких нафтопродуктів із сировиною російського походження.

Частка імпорту і масштаби ризику

За словами голови Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, через Констанцу в Україну надходить близько чверті всього імпорту дизельного пального. Це колосальний обсяг, адже йдеться приблизно про 59% індійського дизеля. Втрата цього каналу особливо небезпечна напередодні зимового сезону та з урахуванням руйнування Кременчуцького НПЗ.

Учасники ринку попереджають: замінити такі обсяги швидко майже неможливо. Наслідком стануть подорожчання щонайменше на 1–2 грн/л, погіршення відносин із Румунією та загроза стабільності ринку.

Альтернативи і обмеження

Одним із можливих варіантів називають використання річкового каналу Суліна. Але Румунія планує з листопада обмежити рух: лише один танкер на добу, що критично зменшить пропускну здатність. Додатковий фактор ризику — осінні шторми, які традиційно ускладнюють морську логістику.

Фахівці також наголошують на безпекових загрозах. Скупчення танкерів у портах створює потенційні мішені для російських атак. Будь-яке затоплення судна означатиме екологічну катастрофу.

Монополія Греції як сценарій

У разі санкцій проти Констанци Україна фактично залишиться з одним напрямком імпорту — Грецією. Це означає монопольне становище грецьких постачальників, які зможуть диктувати свої ціни. У поєднанні з додатковими витратами на логістику це неминуче підштовхне ціни на внутрішньому ринку вгору.

Критика вибіркового підходу

Сергій Куюн звертає увагу і на проблему подвійних стандартів: від санкцій не захищені поставки через деякі турецькі та європейські порти, хоча вони теж мають зв’язки з російською сировиною. Експерт нагадує про схеми з «перетворенням» російського дизеля на турецький чи індійський шляхом заміни документів.

Він вважає, що замість різких рішень Україна повинна застосовувати поетапний підхід, як це робив Євросоюз. Різке блокування загрожує дефіцитом, тоді як поступова адаптація дозволить імпортерам знайти альтернативних постачальників.

Що буде далі

Наразі відбуваються консультації між урядом, митними органами та трейдерами. За словами Куюна, йдеться не про пряме ембарго на Констанцу, а про посилений лабораторний контроль кожного судна. Це означатиме додаткові витрати — від $15 до $20 за тонну пального через простій танкерів.

Порт Констанца вже отримав сигнал із Києва та веде переговори з трейдерами. Для Румунії український напрямок є стратегічним: після початку повномасштабної війни саме цей хаб став основним каналом постачання, що дозволило модернізувати його інфраструктуру.

Україна опинилася перед складним вибором. Або пом’якшити санкційний тиск, щоб не допустити дефіциту та стрибка цін, або погодитися на ризики й готуватися до подорожчання пального та зростання напруги на ринку. В обох випадках країні доведеться враховувати і фактор безпеки, і відносини з Румунією, яка лишається важливим союзником.